Who is Mr. Trump?

Скажу відверто, що напередодні зустрічі Путіна із Трампом трохи лячно. Я вже уявляю, як наші зрадофіли зіллються в екстазі з російськими пропагандонами, обговорюючи міцність та тривалість рукостискання, кількість поглядів й головне – чи була між ними хімія. Ніби ті двоє зустрічаються для злягання на нейтральній території.

Не знаю, що там з’ясується із взаємними поглядами, але хімія обов’язково буде, бо між ними багато спільного. Обоє надмірно образливі, мстиві, хамовиті, зарозумілі та не дуже розумні. І обоє мають диктаторські замашки.

Якщо з Хуйлом нам все вже давно зрозуміло, то з Трампом ще повно загадкових моментів. Наприклад – він дійсно «агент Путіна» чи просто корисний ідіот?

Вже ні в кого нема сумнівів, що Росія втручалася у американські вибори. Ні в кого, окрім самого Трампа, бо він занадто самозакоханий, аби припустити, що йому хтось допоміг обратися, бо він сам по собі «козирний». Чи робила РФ ставку на Трампа саме тому, що міцно тримають його за яйця компроматом, чи з якихось інших причин?

Мені здається, що електорат Трампа такий, що компромат із «золотим дощем» тільки додастьбалів їхньому обранцю. Такі самі й путінські виборці, які у захватів від його жартів типу: «Зґвалтував десять жінок? Молодець, ми йому заздримо». У кожній країні є своєрідна вата, чий світогляд не дуже відрізняється. Ці люди ніяк не можуть позбавитися ксенофобії, расизму, сексизму. Вони не хочуть виховувати у собі толерантність, а політкоректність їх тільки дратує. Велич країни для них визначається здебільшого розміром території та здатністю застосування сили…

Саме ця подібність путінського електорату на електорат трампівській й зробила можливимдля Росії вписатися за Трампа, як за «свого» кандидата.

Зрозуміло, що Трампа обирав не тільки американський cotton. Віддавали за нього голоси і ті, кого розчарували демократи, що зовсім не дивно. Адже кандидатура Хілларі не досить приваблива. Проголосували за нього й ті, хто традиційно голосує за республіканців. Але Трамп не є типовим республіканцем – він взагалі «з іншого відомства». Ділок і шоумен, він намагається привнести у політику елементи шоу. І це було би смішно, якщо б події відбувалося не в Америці, а в якийсь маленькій (а краще взагалі вигаданій) країні.

Для Трампа політичне життя –  шоу із скандалами, а політичні перемовини сприймаються как приватні угоди на кшталт: «Ну що, домовилися, по руках?».  Саме так виглядає його «домовленність» із Кім Чен Ином, яка по суті виявилася перемовинами «ніачьом», але повернула корейського диктатора на міжнародну арену.

Але сам Трамп упевнений, що тільки завдяки йому не сталася світова війна, про що  він бадьоро відрапортував у своєму Твітері. Певно, вже на премію миру сподівається. Його скажений Твітер – це взагалі окрема історія хвороби.Обіцянки «знову зробити Америку великою» підозріло нагадують «вставання з колін». Він весь час лає «папередників», не виносить жодної критики і миттєво відправляє усіх незгодних у ЧС, включно із С. Кінгом, який розглядав Трампа як персонаж свого ужастіка.

Дійсно, спостерігати, як цей краплений Козирь, за сумісництвом – президент найміцнішої держави, демонструє повне нерозуміння світової політики та нездатність хоч трішки в ній розібратися, інколи лякає не на жарт.

Але поки в Америці існує міцний «захист від дурня», не варто панікувати напередодні зустрічі Трампа з Путіним. Якщо Трампові стукне у голову «золотий дощ», і він визнає Крим російським, він може зробити це тільки як приватна особа, Конгрес ніколи з цим не погодиться. І не тому, що Конгрес вболіває за Україну, а тому, що Америці важливо підтримувати свій імідж захисника справедливості, законів та демократичних цінностей.

Трамп навіть може сказати: «Dear Вова, я би із задоволенням віддав тобі Крим, та усю Україну на додаток, але Конгрес цього не дозволить». І невідомо, чого тут буде більше – щирості чи загравання з Путіним, який Трампу подобається. Трампу взагалі подобаються диктатори, не дарма ж він позаздрив Ину та помріяв, щоб американці так само тихо сиділи та уважно слухали свого президента.

Путіна Трамп вважає «сильним дідусем хлопцем», майже таким, як він сам. Тому упевнений, що інші просто не могли знайти до Путіна підхід, а вже він домовиться про все на раз-два. Так само, як з Ином…

Про всяк випадок аналітичний центр HeritageFoundation підготував для Трампа коротеньку шпаргалку, як для звичайного двієчника: «Росія – це агресор, Україні – жертва, Крим належить Україні, Путіну не можна довіряти». Сподіваюсь, що він здатен її вивчити.

Так все ж таки – «WhoisMr. Trump?» Агент чи корисний ідіот? Людина не на своєму місті, яка не орієнтується у важливих питаннях і часто-густо поводить себе как ідіот. Тому Росія намагається його використати у своїх цілях.

Комментариев еще нет.

Leave a Reply

Вы должны войти Авторизованы чтобы оставить комментарий.