Реквієм за журналістикою

Жодних ілюзій щодо нашої журналістики в мене давно нема. Але прес-конференція Порошенка розкрила нові глибини наших медіа, точніше – нові днища.

«Душераздірающєє зрєліще» – сказав би віслюк Іа-Іа. Але він був занадто інтелігентний віслюк.
За невеликим винятком ми маємо суцільних медіаповій, журнаГлістів та відвертих ворогів країни.
Навіть не хочеться згадувати ці недолугі, а подекуди й відверто замовні питання.
Складалося враження, що це не так звана «четверта влада», а якась школота з підворіття викаблучується одне перед одним: «Ось я зараз щось таке сміливе-сміливе запитаю, і мені за це нічого не буде!»
Мені атмосфера прес-конференції нагадала шкільний випускний, коли всі вже трохи напідпитку, та в голові паморочиться не тільки від напоїв, а й від незвиклої свободи. І всі по черзі ходять до директора з проханням підкурити, знаючи, що він не курить. А потім повертаються такі задоволені – бачите, який я сміливець! А директор-то, директор – каже, що не палить, хі-хі… Ну, хто наступний не злякається підійти?..
Раніше здавалося, що в нас медіапіздота, але виявилось, що вони – медіагопота, яка нахабно демонструє, що «нема в вас методів проти Кості Саприкіна».
Сподіваюсь, що методи все ж таки знайдуться – і ця публіка нарешті почне отримувати по заслугах за розповсюдження фейків та за наклепи.
А поки вони, певно, вважають себе акулами пера, хоча насправді вони паразити, які харчуються відходами людської життєдіяльності.
Вони зганьбили професію журналіста, але їм зовсім не соромно. А ось мені було соромно слухати їх маячню.
Цікаво, їм ще є куди падати? Бо вони вже зрівнялися з колегами з-запоребріку.

Мініатюра Ostap Binder 

Комментариев еще нет.

Leave a Reply

Вы должны войти Авторизованы чтобы оставить комментарий.