Невже дострокові?

Політичне життя в Україні вирує, не зважаючи на фактичний стан війни. І саме це відрізняє нас від тоталітарних або авторітарних країн накшталт сталінських Совєтів або путінської Росії.

Особливо, якщо пам'ятати Британську Імперію часів Другої Світової, коли один з переможців війни Вінстон Черчіль програв вибори ще до того, як війна була фактично завершена. Але ж обставинами демократії активно користуються саме ворожі сили. Найяскравіше це помітно на тлі роботи Верховної Ради - легітимно обраного три роки тому парламенту.

Фактично, головним приладом підриву ситуації всередині країни Кремль обрав дострокові вибори. Бажано обох гілок влади. Саме цього домогаються його співробітники "під куполом" - усілякі тимошенки, зіміни, лещенки та їх ще дрібніші посіпаки. На перший погляд, це логічно (з точки зору окупантів та їх поплічників) - немає більшого безладу у пострадянській країні, ніж передвиборча компанія, плюс перехідний період від одної до другої владної команди. Безладдя та хаос, улюблений бульон для отримання ворогом важелів влади. А що на другий погляд?

Парламентські вибори 2014 року відбувалися у дуже нервовій  атмосфері. Країні вкрай була потрібна летітимність влади у очах міжнародного співтовариства. Вона була отримана, але дуже великим коштом. Швидкість процесів та невизначеність  постмайданної ситуації призвела до дуже низької якості обраних парламентарів. Дуже багато непотрібу опинилось у Раді. Саме того, що зараз відпрацьовує замовлення "із-за порєбріка".

Але ці діячі навіть не розуміють, що дострокові вибори - це їхня смерть. Яу мінімум політична. Бо ж виборець надивився на них за три роки та знає чого вони варті. Звісно, виборець також "не академік" та часто-густо клює на відвертий популізм та дурню. Але ж зараз, у 2017, ЗМІ вже структуровані під потреби майбутніх перегонів та налаштовані під працю з різними типами електорату.

В той же час, дострокові президентські вибори позбавлені сенсу, хоча й є не менш (а може й більш) жаданими для Крємля аніж парламентські. Чинному президентові фактично та юридично нема чого закинути з того, що може бути чинником для відсторонення від повноважень. Усі закиди щодо офшорів, Ліпецької фабрики, родини та іншої дурні - це лише заповнення контенту для преси та звіт за витрачені гроші замовника. Закону про імпічмент немає, а якщо і був би - немає реальних підстав.

Інша справа із Радою. Її можна легально розпускати хоч зараз, беручи до уваги те, як вона працює. І цілком можлива ситуація, коли переобрана Рада може стати більш адекватною та прискорити прийняття законодавчого підгрунтя реформ, скомпенсувавши чинну майже нульову швидкість та, навіть, перехідний період. А як приємний бонус - з неї вилетить, немов би корки з пляшок шампанського, більшість того непотрібу, що зараз гальмує там наш рух до справді нового життя.

Усі три роки ми чуємо, що рейтінг головних складових чинної коаліції - БПП та НФ - складає статистичну похибку. Але чуємо ми це переважно із ЗМІ, асоційованих із їхніми опонентами. Фальшовані опитування та рейтінги не можуть нікого з притомних переконати. Навіть на дострокових виборах усе стане на свої місця. Не буде ніякої Садопомощі та ніякої Матьківщини. Буде лише партія Порошенка, за умови очищення від баласту та суттєвого оновлення, та партія Яценюка. Плюс деякий медіальний прошарок, обумовлений чинниками природньої політичної  та електоральної турбуленції.

Мабуть саме цьому Тимошенко у останній час зменшила оберти свого галасогенератора та сховалася у відносній медіа-темряві. Вона дуже чутлива політична тварина та усе бачить, у той час, як її колеги-лузери продовжують розганятися перед муром. Саме цьому, мабуть, Яценюк сміливо виходить на авансцену та влаштовує вже цілком відверті медійні заходи, демонструючи підтримку з-за кордону.

Звісно, це лише версія, але факти, обставини та логіка цього варіанту не відкидать. Дострокові вибори Верховної Ради цілком можливі та вони навряд чи будуть перемогой проросійськіх кіл у нашому політікумі. Погодьтесь, щастя не бачити пики фейкових "комбатів, журналістів та борців із корупцією" у інтер'єрах ВРУ  варте того ризику. Чи не так?

Комментариев еще нет.

Leave a Reply

Вы должны войти Авторизованы чтобы оставить комментарий.